В научный оборот вводится новый материал по земледелию салтовского населения. Проведен анализ всех компонентов, свидетельствующих о земледелии из поселения Пятницкое І в Харьковской обл. Рассмотрены природные условия существования поселения, орудия земледельческого труда и палеоэтноботанический спектр. Поселение расположено в широкой пойме и на песчаных дюнах левого берега р. Большая Бабка, правого притока Северского Донца. Площадь поймы не имеет резких перепадов высот и полого спускается к речке. Такие площади универсальны для использования в сельскохозяйственных нуждах. Здесь находятся легкие для обработки грунты. Орудия для обработки почвы, представленные наральником типа I В 2 и типичным для салтовской культуры черешковым череслом, можно было использовать на орудии, максимально приближенном к плугу. Палеоэтноботанический спектр памятника представлен 33 отпечатками зерновок и семян культурных растений. Максимальное количество (14) отпечатков принадлежит зерновкам ячменя пленчатого, далее просо - 8 ед. и пшеница голозерная - 7 ед. Выявлены также (по отпечатку) пшеница двузернянка, рожь, овес и горох. Нетипичным является незначительное количество пшеницы двузернянки и ржи, а также довольно большой показатель пшеницы голозерной. Остальные сведения по земледелию являются характерными для носителей салтовской культуры.

Проведено історико-археологічне дослідження цивільного та господарського будівництва салтівського лісостепового населення в басейні Сіверського Дінця кінця І тис. н.е. Предметно окреслено сучасний стан джерельної бази та історії накопичення знань з обраної теми. З урахуванням нових археологічних матеріалів, які введено до наукового обігу, розглянуто питання будівельного процесу та технологічних прийомів, здійснено їх порівняння залежно від особливостей споруд. Розглянуто локальні особливості в будівельній справі населення, проаналізовано вплив природних чинників і будівельних традицій сусідніх народів, зокрема слов'ян. Зазначено, що в домобудівництві провідним типом є житло із заглибленою частиною прямокутної або квадратної форми. Стіни, в основному, зводилися за допомогою каркасно-стовпової та безстовпової конструкцій і могли будуватися з відступом від краю котловану. Головними компонентами внутрішнього простору були опалювальні пристрої, які мали різноманітні типи та конструкції. Залежно від функціонального призначення господарські споруди розподілялися на хліви, літні кухні, льохи для збереження припасів і будівлі загального призначення. Ремісничі будівлі представлені металургійними та гончарними майстернями. Окремі споруди іноді поєднували житлову та ремісничу функції. З урахуванням накопиченого досвіду запропоновано варіанти реконструкцій житлових споруд.